Звернення до батьків першокласників

Шановні батьки!

Ви віддаєте в мої руки сердечка своїх дітей. Разом з цим ви покладаєте на мене свої надії, сподівання. І всі неодмінно хочете, щоб дитина з перших днів шкільно­го життя стала розумною, вміючою писати, читати, рахувати. Але варто пам'ята­ти, що не кожна дитина може одразу успішно навчатися, та й це не та основна цінність, заради якої живе людина.

Дитина - Божа іскорка, яка прийшовши в цей світ, несе свою велику місію, має свій шлях, свої думки. Тому перед нами стоїть особливе завдання - РОЗВИТОК І ЗБАГАЧЕННЯ ДУХОВНОГО СВІТУ КОЖНОЇ ДИТИНИ.  Це можливо через виховання серця дитини: любов до людей, повага, толерантність, прояв співчуття і вміння радіти за інших.

Вірте в  безмежність вашої дитини і допоможіть їй повірити в свої сили. Це допоможе дитині долати труднощі!

Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний.

Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить; хтось, навпаки,  не вміє усміхатися,  зате починає говорити цілими фразами і добре запам'ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду, знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати й рахувати, стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливо, щоб дитина мала здатність до навчання. Саме від готовності залежить адаптація малюка до шкільного життя, оволодіння ним навчальною діяльністю, врешті-решт, формування особистості.

Часто ви вважаєте основними показниками готовності до школи знайомство дити­ни з літерами, уміння читати, рахувати, знання віршів та пісень. Однак не тільки це впливає на успішність навчання.

Важливим етапом підготовки дитини до школи є розвиток дрібної моторики кисті руки. Діти, в яких рука не готова до письма, швидко втомлюються, втрачають бажан­ня писати, вчитися.

Велике значення в підготовці дитини до навчання відіграє її здоров'я. Робіть все від вас можливе, щоб дитина була здоровою, ситою, загартованою.

Школа і сім'я. Це один довгий ланцюжок, який здатен побороти всі труднощі. Без вашої допомоги я не в силі буду донести до сердець і розуму все те, що ви хочете бачи­ти у своїх дітях. Давайте будемо толерантними, взаємоввічливими, доброзичливими, терплячими, небайдужими до своїх дітей.

Промине чотири роки, й тоді можна буде з гордістю сказати про результат нашої з вами співпраці, про всі перемоги, здобутки, знання й уміння, яких набули наші діти. Не забувайте:                                                                     

Школа - Майстерня Людяності;

Школа - Майстерня Гуманності;

Школа - Співтовариство вчителя та учня;

Школа - Храм!

З повагою ваш вчитель